Говард Ґарднер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Говард Ґарднер
англ. Howard Gardner
Народився11 липня 1943(1943-07-11)[1][2][3] (81 рік)
Скрентон, Пенсільванія, США
Країна США
Діяльністьпсихолог, викладач університету
Галузьпсихологія розвитку
Alma materГарвардський коледж (1965), Гарвардський університет (1971) і Wyoming Seminaryd
Знання мованглійська[4][5]
ЗакладГарвардський університет, Нью-Йоркський університет і Бостонський університет
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук і National Academy of Educationd
Magnum opusТеорія множинного інтелекту
У шлюбі зEllen Winnerd
Нагороди
Сайтhowardgardner.com
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ґарднер.

Говард Ерл Ґарднер (* 11 липня 1943 Скрентон, штат Пенсільванія) — американський педагог. Професор когнітивної психології та педагогіки в Гарвардській аспірантурі та доцент кафедри психології Гарвардського університету. Ґарднер має успіх як автор науково-популярних книг, а також займається питаннями нейроетики. Він розробив альтернативну теорію інтелекту, — теорію множинного інтелекту[6][7].

Життя

[ред. | ред. код]

Батьки Ґарднера, Ральф і Гільда Ґарднер, як євреї, втекли від переслідувань нацистів з Нюрнберга в 1938 році разом зі своїм сином Еріком. Незадовго до народження Говарда Ґарднера його брат загинув в аварії на санях. Про втечу та смерть брата ніколи не згадувалося в дитинстві Ґарднера, але, за його власним визнанням, вони мали великий вплив на його розвиток та мислення.

Спочатку Ґарднер навчався в Гарвардському університеті з метою стати юристом, але під впливом Еріка Еріксона звернувся до психології та педагогіки і отримав ступінь доктора філософії в 1971 році. Тоді він був викладачем, а з 1986 року професором Гарвардської школи педагогіки. В даний час він є професором когнітивної психології та педагогіки Джона Г. та Елізабет А. Гоббсів. У Гарварді він є спів-директором проєкту Project Zero.

У 1995 році Ґарднер був обраний до Американської академії мистецтв і наук. З 2006 року його обрали членом Американського філософського товариства.

Гарднер є доволі цитованим автором, багато хто посилається на його перелік різних видів інтелекту, часом доповнюючи їх та інтерпретуючи[8][9]

Ґарднер одружений вдруге і має четверо дітей[10].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Вибрана бібліографія

[ред. | ред. код]
  • The quest for mind: Piaget, Levi-Strauss, and the structuralist movement. University of Chicago Press, Chicago 1973.
  • The shattered mind: the person after brain damage. Knopf, New York 1975.
  • Frames of mind: the theory of multiple intelligences. Basic Books, New York 1983, ISBN 0-465-02510-2.
  • The mind’s new science: a history of the cognitive revolution. Basic Books, New York 1985, ISBN 0-465-04634-7.
  • The unschooled mind: how children think and how schools should teach. Basic Books, New York 1991, ISBN 0-465-08895-3.
  • Multiple intelligences: the theory in practice. Basic Books, New York 1993, ISBN 0-465-01822-X.
    • completely revised and updated Multiple intelligences: new horizons. Basic Books, New York 2006, ISBN 978-0-465-04768-0.
  • Creating minds: an anatomy of creativity seen through the lives of Freud, Einstein, Picasso, Stravinsky, Eliot, Graham and Gandhi. Basic Books, New York 1993, ISBN 0-465-01454-2..
  • Leading minds: an anatomy of leadership. Basic Books, New York 1995, ISBN 0-465-08280-7.
  • (співавт.) Mindy Kornhaber und Warren Wake: Intelligence: Multiple Perspectives. Harcourt Brace College Publications, Fort Worth 1996, ISBN 0-03-072629-8.
  • Extraordinary minds: portraits of exceptional individuals and an examination of our extraordinariness. Basic Books, New York 1997, ISBN 0-465-04515-4.
  • Intelligence reframed: multiple intelligences for the 21st century. Basic Books, New York 1999, ISBN 0-465-02610-9..
  • (співавт.) Mihály Csíkszentmihályi and William Damon: Good work: when excellence and ethics meet. Basic Books, New York 2001, ISBN 0-465-02607-9.
  • Changing minds: the art and science of changing our own and other peoples minds. Harvard Business School Publishing, Boston 2004, ISBN 1-57851-709-5.
  • Five minds for the future. Harvard Business School Publishing, Boston 2006, ISBN 1-59139-912-2.
  • (співавт.) Katie Davis: The app generation: how today's youth navigate identity, intimacy, and imagination in a digital world. Yale University Press, New Haven 2013, ISBN 978-0-300-19621-4.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ Gordon L. M. Encyclopædia Britannica
  3. ↑ Педагоги и психологи мира — 2012.
  4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ CONOR.Sl
  6. ↑ "Множинний інтелект": як зрозуміти свою дитину. Дев'ять видів інтелекту за Ґарднером, їх особливості та професійні перспективи.//Розвиток дитини, 2021. Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 3 травня 2021.
  7. ↑ Множинний інтелект//На допомогу педпрацівникам ХПТУ №14 СМТ. Івано-Франкове. Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 3 травня 2021.
  8. ↑ Браун П., Редіґер Г., Макденіел М. Засіло в голові. Наука успішного навчання. —К.: Наш формат, 2019. — С. 172. Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 3 травня 2021.
  9. ↑ Горслі К. Пам'ять без обмежень. Потужні стратегії запамятовування. — К: Наш формат, 2019. — С. 96. Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 3 травня 2021.
  10. ↑ Liz Ford (21 листопада 2006). Howard Gardner: Thought for the future. theguardian.com. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 2 вересня 2016.
  11. ↑ Homepage der Prince of Asturias Foundation. Архів оригіналу за 30 березня 2014. Процитовано 3 травня 2021.

Вебпосилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Говард_Ґарднер&oldid=36834341